Закон України "Про дошкільну освіту" Стаття 35. Організація харчування дітей у дошкільному навчальному закладі

Закон України "Про дитяче харчування"

Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини"

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах"

Наказ МОЗ від 29.12.2012 № 1140 "Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів тапродовольчої сировини"

Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН України та МОЗ України 17.04.2006 №298/227).

"Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів", затверджений наказом МОЗ України від 24.03.2016 № 234.

Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.02.2018 № 54 "Про організацію харчування учнів та вихованців закладів освіти м.Харкова у 2018 році"

Наказ Департаменту освіти ХМР від 16.02.2018 № 32 "Про організацію харчування учнів та вихованців закладів освіти у 2018 році"

Наказ управління освіти Новобаварського району ХМР від 22.02.2018 № 35 "Про організацію харчування учнів та вихованців закладів освіти району у 2018 році"

Основні правила дитячого харчування

У дитячому харчуванні є свої особливості і свої підводні камені. Основна відмінність дитячого організму від дорослого полягає в тому, що дитячий організм фізично продовжує рости, тоді як для дорослого організму час фізичного зростання закінчується за різними джерелами у 18/25 років (в залежності від статі).
Так як білок основний і незамінний «будівельний матеріал» людського організму, дитині необхідно значно більше білків, ніж дорослому. Знаючи про це, багато дорослих намагаються складати для харчування дитини високобілкові раціони, забуваючи про те, що навіть у звичайних «дорослих» стравах кількість білка значно більше, ніж в грудному молоці.
У дітей досконало функціонують регуляторні механізми, що управляють виробленням і витратами енергії. Організм дитини завжди добре знає, що саме йому потрібно і у якій кількості. Однак, при великій кількості солодощів та різних смачних духмяних страв (жарених, жирних, зі спеціями, приправами тощо) апетитом буде керувати вже не фізіологічна потреба, а язик (смакові рецептори).

Культура харчування Для забезпечення нормальної діяльності організм повинен одержувати не тільки необхідну кількість поживних речовин, але і найбільш оптимальне їхнє співвідношення. Встановлено, що людині необхідно близько 70 найбільш важливих еле­ментів (інгредієнтів) харчування, кожний з який виконує специфічну функцію в обміні речовин.

Для здоров'я надзвичайно важливе значення має своєчасне і систематичне харчування, його повноцінність, тобто наявність у ньому всіх необхідних поживних речовин, мінеральних солей, води й вітамінів.

Кількість споживаної їжі повинна відповідати енергетичним витратам людини. Тому одним з важливих принципів раціональ­ного харчування є підтримка енергетичного балансу організму, тобто та кількість енергії, що надходить з їжею в організм, повинна відповідати енергетичним витратам організму. Якщо енергетичні витрати менші за кількість споживаної їжі та витраченої енергії, то збільшується маса тіла в основному за рахунок жирової тканини.

Під неправильним харчуванням розуміється тривале недоодержання організмом достатньої кількості їжі (недоїдання), чи, навпаки, одержання в надлишковій кількості одного або декількох харчових продуктів, багатих енергією (переїдання). У західних країнах, останнім часом і в країнах СНД, найбільш поширене переїдання, що викликає ожиріння, порушення коро­нарного кровообігу і зменшення тривалості життя. Неправильне харчування буває при погано розробленій дієті, коли організм недоодержує необхідні білки. Дослідження показали, що витрати енергії тим більші, чим більше діяльність людини пов'язана з фізичною працею. Знаючи, скільки енергії за добу витрачають люди тієї чи іншої професії, встановлюють для них норми харчування. На цій підставі професії поділяються на чотири групи:

* не пов'язані з фізичною працею;

* пов'язані з невеликою працею;

* пов'язані з працею середньої важкості;

* пов'язані з важкою фізичною працею.

Для складання норм харчування необхідно ще знати, який запас енергії міститься в поживних речовинах, тобто яка їхня енергетична цінність.

Потреба людини в поживних речовинах визначається за її масою, віком і рівнем рухової активності. Наприклад, чим мен­ший вік, тим більше білку (будівельного матеріалу) необхідно на 1 кг маси тіла: у перший рік життя — 5 г, у 1—3 роки—4 г, у 4— Уроків — 3,5г, у 8—12 років — 2,5г, у 13—17 років— 1,5г. Для дорослих—1—1,2 г.

Фізична праця, заняття спортом вимагають збільшення потреб у білках на 20 % від установлених норм.

Недостатнє харчування, як і надмірне (переїдання), призводить до розвитку хвороб окремих органів і фізіологічної систе­ми організму.

Валеологічне харчування сприяє оздоровленню людини, попереджає і знижує захворюваність, підвищує-працездатність, збільшує тривалість життя.

Для харчування досить-таки важливий той психологічний і енергетичний настрій, у якому відбувається прийом їжі. Сприятливий для гарного засвоєння їжі настрій створюють їжа в просторій кімнаті, чистий стіл, гарні столові прибори, при­ємна бесіда.

Дуже важливо і дотримання правил етикету, що регламентують поведінку за столом. Існує одна закономірність — чим вища культура харчування, тим краще перетравлюється їжа. Дотримання численних правил поведінки за столом призводить до того, що швидкість поглинання їжі виявляється невисокою і таким чином поліпшується пережовування їжі. Крім того, правила поведінки за столом передбачають емоційну стриманість під час їжі, що позитивно позначається на процесі травлення.

Основні правила харчування, які кожен повинен не тільки знати, а й виконувати:

Ніколи

Не їжте, якщо вам справді не хочеться. (Відмовка «поспішаю на вулицю» не приймається. Спочатку пообідайте, а потім все інше).

Не відволікайтеся від їжі розмовами, читанням, грою.

Не жуйте на ходу.

Не чекайте заохочень за з'їдене, а також не викликайте невдоволення батьків, не змушуйте їх нервувати, відмовляючись від їжі. А якщо батько і мати цілком цивілізовані люди, то вони завжди зрозуміють ваш стан і не будуть вам погрожувати й карати за не з’їдене.

Не розвивайте жадібність: не їжте зайвого, навіть якщо це дуже смачно і вам здається, що ви могли б здолати ще тарі­лочку.

Завжди

У тарілку кладіть рівно стільки, скільки можете з'їсти. З'їдайте все, що поклали в тарілку. їжте повільно, ретельно пережовуючи їжу. Поївши, подякуйте.

Не треба

Водити руками по столу.

Розсовувати тарілки, гратися посудом.

Пробувати третю страву (солодке), поки не з'їдені перша і друга страви.

Виходячи з-за столу, брати із собою їжу.

Вставати з-за столу, не закінчивши їсти і без дозволу дорослих.

Треба

Перед їжею ретельно мити руки. Жувати їжу із закритим ротом, їсти тільки за столом.

Правильно користуватися ложкою, виделкою і ножем. Встаючи з-за столу, оглянути своє місце, чи не розлито, чи не накришено.

Закінчивши прийом їжі, засунути стілець і подякувати.

Пам'ятайте

Не можна їсти із спільної тарілки. Користуватися спільною чашкою і ложкою, їжу, яка впала на підлогу, вживати не можна, тому що вона забруднена.

Перш ніж їсти фрукти, ягоди, треба обов'язково їх вимити. Відразу після бігу, гри у футбол пити не дозволяється. Не можна пити воду з крана. Спільну склянку потрібно за собою вимити.

Пропонуємо основні правила харчування дітей.
1. Про режим і почуття голоду. Не варто особливо чітко і ретельно дотримуватись режиму харчування. Про який обід рівно о 12.00 може йти мова, коли в цей момент потрібно запускати ракету або вкладати ляльку спати? Ці справи для дитини не менш важливі, ніж для дорослого цікава робота, відпочинок. Їжа без почуття голоду та без задоволення, як ми знаємо, на користь не піде. І нехай малюк грається, - коли зголодніє, сам прибіжить додому. І не біда, якщо він поїв не три рази протягом дня, а два або п’ять разів. При нормальному наборі продуктів і страв та відсутності насилля не буде ні переїдання, ні недоїдання.
2. Про апетит і насилля. Часто дітей умовляють з'їсти «за маму, за тата, за діда, за бабу…» або навіть приймати вольове рішення: «Не вийдеш з-за столу, поки не з'їсти все…». А уявіть себе на місці дитини, якщо перед вами з подібним наказом поставлять горщик каші або борщу? Дитина не хоче їсти, тому що на денний момент для її організму ця їжа не потрібна, тільки й всього. Інколи, правда, не без примх, але це лише тоді, коли дитина не голодна!
Апетит може з'явитися через годину, і не варто на це ображається, на те й ми дорослі, щоб запастись терпінням. Це нормально. Але апетит не на печиво, не на цукерки, а на кашу, картоплю, молоко або яблуко!
3. Про харчування під час хвороби. Окремо зупинимось на харчуванні дитини під час хвороби. Дуже широко розповсюджена практика відгодовування нездорових дітей. Серед багатьох дорослих панує думка, що організму потрібні додаткові сили для боротьби з хворобою.
Парадокс полягає якраз в тому, що сили дійсно потрібні і організм мобілізує всі ресурси на відновлення порушеної рівноваги організму. І їсти хворому не хочеться якраз тому, що вся його енергія «працює» з хворобою і її просто не залишається на переварювання їжі. Спрацьовує тваринний інстинкт, направлений на виживання, і їжа «не йде». Не випадково підчас хвороби звірі не торкаються їжі, навіть тієї, що лежить перед носом!
І примусове «лікувальне» годування в таких випадках завдає пряму шкоду нашим дітям (як, втім, і дорослим). Багато випадків дитячих смертей від хвороб можна було б попередити, якби неграмотні в цьому питанні мами та бабусі не «запихали» в дітей таку небажану для них в цей час їжу…
Найкраще запропонувати хворій дитині тепле пиття – кислий морс, чай з медом тощо (але не молоко, яке при простудах «працює» на хворобу). За бажанням дитини – каші, салати, печена картопля, вчорашній хліб, а ще краще – фрукти або сухофрукти. Але тільки за бажанням, коли дитина сама згадає про їжу і просить їсти! І поки буде підвищуватись температура тіла, кожен день ставить клізми (кімнатної температури).
4. Про можливість вільного вибору. У щоденному харчуванні найліпше запропонувати дітям самим обирати з наявних на даний момент на столі продуктів. Таким чином сама собою вирішується проблема «збалансованого раціону харчування».
5. Про поєднання продуктів. Фрукти можна давати дітям без обмежень. Вони дуже корисні і з'їсти понад норму їх практично неможливо. Однак, у випадку відмови і від них примушувати дитину не варто, будьте терплячими. Адже при дефіциті якого-небудь вітаміну або мікроелементу в організмі дитини, можете повірити досвіду, дитина сама «накинеться» на необхідні їй яблуко або зелень (чи не спостерігали ви, як при дефіциті Са діти з радістю уплітають крейду).
6. Про м'ясо та білки. Багато людей вважають, що діти немовби не можуть нормально рости без м'яса. Звичайно, це не так, що й доводить досвід багатьох сімей. Крім того, надлишок будь-яких білків шкідливий. Білкову їжу можна давати дітям один чи два рази на день, за їх бажанням, але не переймайтеся, якщо зпоміж запропонованих страв дитина обере не сирну запіканку або горохову кашу, а рис або картоплю (бажано печену).
7. Про молоко в дитячому харчуванні. Молоко – чудова їжа для дітей. Але змішувати його з крохмалями, і зокрема, варити каші на молоці небажано. І хоча неможливо не признати, що дитячий організм переварює такі поєднання краще ніж дорослі, шкода від таких страв однаково велика. Найкраще їсти молоко (кімнатної температури або тепле, але не з холодильника) як окремої страви.
8. Про солодощі. Якщо й пропонувати їх дитині, то хоча б не після прийняття їжі. Можна перед їжею за півгодини, за годину. Зазвичай дорослі роблять навпаки.
9. Про воду. Щодо води, то її, як правило, дають дітям стільки, скільки вони хочуть. Воду ліпше брати відстояну або пропущену через побутовий фільтр.
10. Про дитячий феномен. На відміну від дорослих дитина майже ніколи не їсть про запас, на намагається заглушити їжею поганий настрій і, як наслідок, не переїдає. Тому після їжі вона може бігати, купатися, гратися в рухливі ігри без усякої шкоди для здоров'я.

Кiлькiсть переглядiв: 71