Рекомендації щодо проведення артикуляційної гімнастики з дітьми дошкільного віку

Завдяки добрій рухливості та диференційованій роботі органів артикуляційного апарату ми правильно вимовляємо різні звуки як ізольовано, так і в мовленнєвому потоці. Точність, сила й диференціація рухів цих органів розвиваються в людини поступово, у процесі мовленнєвої діяльності. Найпоширенішими порушеннями мовлення в дітей є дефекти вимови звуків, тому потрібно приділяти найбільшу увагу саме цій проблемі. Робота з профілактики й корекції вимовляння звуків потребує вчасного втручання, наполегливості, терпіння. Одним із видів цієї роботи і є артикуляційна гімнастика

Мета артикуляційної гімнастики – виробити повноцінні рухи артикуляційного апарату, щоб його органи набували тих положень, які потрібні для правильного вимовляння звуків і об'єднання простих рухів у складні. Система артикуляційної гімнастики містить два види вправ: статичні і динамічні. Кожна вправа має умовну назву, щоб діти легше її запам'ятали, і проілюстрована відповідним малюнком. Назва вправи й картинка викликають у малюка інтерес до завдання, що саме собою має важливе значення і, крім того, дає змогу дорослому не пояснювати щоразу способу виконування тієї чи іншої вправи.

Цілеспрямовані спеціальні вправи готують артикуляційний апарат дитини до правильного вимовляння потрібних звуків.

Заняття з малюком слід проводити в ігровій формі щодня або через день, щоб уже сформовані навички закріплювались, усталювались.

Перед початком гри дорослий добирає 5-10 малюнків потрібних для поставлення певного звука або групи звуків (починати варто з найпростіших статичних вправ).

Дорослий бере по одному малюнки до вправи й показує їх дитині, наочно демонструючи, як під час виконування вправи проводяться язик або губи - цілком аналогічно до зображення на картинці. Виконувати вправу треба відповідно до методичних рекомендацій, наведених нижче.

Вимоги до проведення артикуляційних вправ:

1. Слід відпрацьовувати вміння набувати заданої артикуляційної пози, утримувати ЇЇ, поступово переходити з однієї пози до іншої;.,

2. Система вправ із розвитку артикуляційної моторики має містити як статичні вправи, так і вправи, спрямовані на розвиток динамічної координації рухів органів артикуляційного апарату.

З. Украй потрібними є вправи з об'єднування рухів язика й губ, оскільки в ході вимовляння звуків ці органи діють разом.

4. Заняття мають бути нетривалими, щоб маля не втомлювалось, але їх треба проводити кілька разів на день. У перервах можна запропонувати погратися в рухливу гру або ж помалювати, почитати.

5. На початковому етапі слід акцентувати увагу малюка на положенні органів артикуляційного апарату, використовуючи при цьому дзеркало. Далі треба поступово переходити до відпрацьовування заданих артикуляційних поз без застосування відображення, з орієнтацією вже на власні відчуття и запропонований малюнок.

6. Під час опановування дій, потрібних для поставлення того чи іншого звука, слід принагідно відпрацьовувати й ті рухи, що є обов’язковими для інших звуків.

Така робота дозволяє підготувати артикуляційні органи малюка до точного відтворення раніше відсутнього в його мовленні або спотвореного звука та опанування правильної артикуляції, а також скоригувати вимову вже засвоєних звуків.

Артикуляційну гімнастику, рекомендовано використовувати батькам; які дбають про розвиток мовлення своїх малят.

Артикуляційна гімнастика

Проводьте ці вправи з дитиною щодня

"Смачне варення" - облизати губи .

"Голочка" - витягнути тоненький язичок вперед

"Годинник" - кінчик язика швидко пересувається з одного куточка губ в інший. "Збираємо мак" - водити язичок за зубами (верхніми і нижні ми).

"Маляр" - язичок малює по піднебінню вперед - назад, вправо-вліво.

"Щітка" - почистити спинку язика верхніми зубами.

"Лопатка" - широкий язик покласти на нижню губу, розслабити і потримати 10 сек.

"Каруселі" - язичок тягнеться до носика і до підборіддя, потім ховається в ротику.

Хай малюк виконує ці вправи перед дзеркалом.

Гарна мова – гарне навчання в школі

Успіхів вам!

Інформація логопеда

Якщо вашій дитині важко спілкуватися зі своїми однолітками, і ви помітили, що її мова значно відстає від норми зверніться до логопеда за консультацією. Виясніть, що стало причиною. Можливо ви дуже мало спілкуєтесь з вашою дитиною, і вона не чує розмовної мови. Тоді негайно почніть більше спілкуватися з дитиною, читати казки, вірші, активно займатися малюванням і ліпленням.

Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків:

Свистячі

„С”, „З”,”Ц” – дитина повинна чітко вимовляти до кінця 3-го року життя

шиплячі

„Ш”, „Ж”, „Ч” – до кінця 5-го року життя

Сонорні

„Л”,”Р” ” – до кінця 5-го року життя

Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно. Чим довше дитина буде картавити і шипелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

Як розвивати мовлення дитини.

1. Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують його.

2. Збагачуйте словниковий запас свого малюка новими словами, пояснюючи їх.

3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не „сюсюкай".

4. Спонукай дитину до мовлення, ставлячи їй запитання , поступово ускладнюйте їх.

5. Коли малюк говорить, виправляй його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

6. Багато читай дитині, вчить її переказувати, разом вчить вірші, складати цікаві історії за картинами.

7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуй вправи для пальчиків, малюй олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в мозаїку.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Корисні поради

1. Розмовляйте з малюком якомога більше. Ваша мова повинна бути граматично правильною, вимовляйте всі так, як потрібно, бо вживання "дитячої" мови зашкодить формуванню "нормальної" мови дитини.

2. Будьте уважними до того, що намагається сказати вам малюк. Вислуховуйте його та давайте відповіді на усі запитання. Це - запорука успішного подальшого розвитку не лише уміння розмовляти, але й мислити, а також прагнення пізнавати світ.

3. Якщо дитина помиляється, коли говорить, ставтеся до цього поблажливо. Помилки - це необхідний етап розвитку мови, а ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що маля, боячись помилитися, повільніше розвиватиметься.

4. Розвивайте уміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним в ігри, які сприяють розвитку уміння слухати та чути: учіть його слухати навколишні звуки та розрізняти їх: "Ось чуєш, їде машина, а це гудить пилосос, а що це? Так, правильно, це йде будильник." Нехай малюк учиться самостійно розрізняти звуки, відгадувати, що як звучить, а що не звучить.

5. Часто діти вміють прекрасно отримувати все бажане зовсім без допомоги слів. Їм буває достатньо вказати пальчиком на омріяний предмет і вимовити магічні слова: "Дай", як їх бажання відразу здійснюється. Але такий стан справ не може задовольнити потреб малюка в розвитку мови як засобу спілкування з іншими людьми. Розуміти його будете лише ви та найближчі люди. Тому привчайте дитину до того, щоб вона якомога повніше висловлювала свої бажання, говорила нові слова, речення, фрази.

6. Учить дитя невеликим віршикам, казочкам, адже, запам'ятовуючи їх та повторюючи, воно вивчає нові для себе слова, тренує пам'ять і увагу.

7. Вчить малюка будувати зв'язні розповіді про те, що його оточує, описувати малюнки в книжечках. Це сформує таке вміння, як контекстна мова, тобто здатність уявити собі події, що мають відбутися, зуміти знайти форму для розповіді про них та висловлення. Для цього, розглядаючи книжечку, ставте маляті запитання: "хто це" (собачка), "яка собачка" (біла, пухнаста, кумедна), "що вона робить" (гризе кісточку) тощо. А тоді, підсумовуючи, складіть коротеньку розповідь за малюнком: це маленька пухнаста собачка, вона має кісточку і гризе її. За деякий час ваша дитина здатна буде сама придумати аналогічну історію, описуючи малюнок, власні іграшки, події, що відбувалися з нею впродовж дня.

8. Постійно вводьте нові слова, які зображають предмети навколишнього світу, явища та події. Обов'язково пояснюйте значення нових слів, що зустрічаються в мові, оповіданнях чи віршиках, які ви читаєте. А ще можете погратися у "відгадайку": нехай малюк сам спробує зрозуміти, що означає нове слово. Це буде доступним дитині на третьому році життя.

9. Заєвоюючи мову, дитя починає використовувати її не лише для спілкування з іншими людьми, але й для того, щоб планувати власну діяльність. У нього поступово формується так звана мова "для себе". Одного разу ви помітите, що дитина супроводжує власні ігри незрозумілим бурмотанням, словами, які не звернені ні до кого особисто. Із часом вона не просто коментуватиме, що робить, але й плануватиме словесно свої майбутні дії. Ви допоможете малюку, якщо навчите його розповідати про те, що він планує робити спочатку вам. Запитуйте щоразу: "Що ти хочеш робити? Куди покладеш цю іграшку? Хто буде кататися на машині спочатку: лялька чи ведмедик?" Такі розповіді допоможуть дитині швидше навчитися планувати власні дії, сприятимуть розвитку мислення та внутрішньої мови.

Якщо ви приділите розвитку мови дитини достатньо часу, сил та уваги, то з часом ваш малюк обов'язково порадує вас чудовою вимовою, умінням гарно розмовляти, правильно будувати речення, в нього виробиться природне чуття мови, любов до слова - писаного чи сказаного.

Приємного вам спілкування!

Кiлькiсть переглядiв: 2765