Всесвітній день водних ресурсів (Всесвітній день води)
Землю часто називають «блакитною планетою», маючи на увазі її величезні водні простори. Однак 97% з них — це морська вода, непридатна для вживання людьми. Хоч частка прісної води в порівнянні з солоною є мізерною, саме вона життєво необхідна нам для пиття, приготування їжі, санітарних потреб. Через зростання чисельності населення, розвиток виробництва, зміни клімату спостерігається дефіцит прісної води, і вже чимало людей у світі відчули це на собі.Щоб об’єднати міжнародні зусилля в боротьбі з водною кризою та спонукати населення до більш ефективного використання води, ООН заснувала Всесвітній день водних ресурсів (World Water Day) або Всесвітній день води, який відзначається щороку 22 березня.1
Всесвітній день водних ресурсів є важливою подією, покликаною привернути увагу до важливості прісної води та сприяти сталому управлінню прісноводними ресурсами. Цей день нагадує про життєво важливу роль, яку вода відіграє в нашому житті, підтримуючи здоров’я, процвітання, екологічну стійкість і мир.
Чиста вода – запорука здоров’я
Про методи очищення води, такі як нагрівання та проціджування, згадується ще в старовинних індійських літописах на санскриті. Першим заявив про зв’язок між якістю води та здоров’ям людей давньогрецький лікар Алкмеон. Такої ж думки був і Гіппократ — у своїй праці «Повітря, води та місцевості» цілитель проаналізував якість води з різних місць. Найкращою вважалася прозора вода без смаку та запаху. Попри те, що мікроорганізмів чи хімічних сполук ще не знали, воду зі стоячих водойм та боліт пити не рекомендувалося, а також вважалася небезпечною вода з джерел поблизу місць видобутку підземних копалин.
В часи середньовіччя антична культура користування водою була майже забута. Містяни скидали відходи в струмки та канали, а ті відносили їх до річки. Тому водогони, проведені від найближчих річок, несли в міста воду, забруднену нечистотами. Через вживання такої води люди часто хворіли на інфекційні хвороби. Чистою була тільки вода з далеких від міста водойм, але її треба було комусь доставляти, тому з’явилася професія водоносів.
Очищення води
Фільтрацію як засіб для отримання чистої питної води стали масово застосовувати в XVII-XVIII століттях. Для цього використовували систему з кількох піщаних фільтрів, крізь які по черзі проходила вода. В 1703 році Французькою академією наук розглядалася можливість встановлення в кожному будинку Парижа резервуару для дощової води та піщаного фільтра.
Але лише через сто років, у 1804-му, в шотландському місті Пейслі з’явилася перша в світі муніципальна водоочисна станція. Відтоді системи очищення води стали встановлювати і в інших містах та країнах. В середині XIX століття в Лондоні було відзначено зниження смертності від холери після того, як воду для міста почали в обов’язковому порядку фільтрувати.
Незабаром сенсорна оцінка якості води доповнилася хімічними та мікробіологічними дослідженнями. В світі винайшли й запровадили ефективніші способи очищення великих об’ємів води, а з початку XX століття додатково стали застосовувати хлорування. Здавалося, що проблеми зі здоров’ям від вживання забрудненої води залишились актуальними тільки для найбідніших країн.
Але протягом XX століття кількість населення в світі збільшилася в 4 рази, а населення в містах — в 13 разів. В кілька десятків разів зросли обсяги промисловості та споживання різних видів енергії. Відповідно, зросло забруднення повітря, ґрунту та води хімічними й радіоактивними речовинами. 80% всіх стічних вод на Землі повертаються до екосистеми без очищення. До того ж виробництво сільськогосподарської продукції є дуже водозатратним, воно споживає 70% всієї прісної води. Наприклад, 3000 літрів використовують, щоб отримати один кілограм рису.
.jpg)
.jpg)
.png)
.png)
.jpg)